ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
класного керівника 8 класу Сальківської
філії КЗ "Заваллівський ліцей" Гайворонської районної ради Сусол
Маргарити Сергіївни
з проблеми "Особливості формування класного
колективу".
Актуальність
проблеми. Основним
завданням сучасної школи є підготовка дітей до дорослого життя, їх адаптація до
самостійного співіснування у суспільстві. Вчитель і школа мають створити усі
умови для того, аби перехід дитини від дитинства до зрілості був якомога м’якшим
і безболісним. Аби гармонійно себе почувати у соціумі дитина має пройти усі
етапи свого становлення, як члена суспільства – колективного середовища.
Із самого народження людина оточена
членами сім’ї, які виховують в неї почуття поваги та любові один до
одного, поволі відкривають шлях у
дорослий світ. Згодом, із вступом дитини до школи, частину своїх виховних
повноважень батьки передають вчителеві початкових класів, який починає
прививати дітям уміння спілкуватися із однокласниками, дружити, підкорятися
вимогам шкільної системи. У 5 класі виховну естафету переймає класний керівник,
який вихованцям прививає навички співіснування в колективі таким чином, аби у
великому "МИ" жодна дитина не загубила свого "Я". Саме
класний керівник своїми порадами, рекомендаціями, власним прикладом формує
середовище існування класу, як колективу. Від того, в якому оточенні перебуває
людина, які поради та настанови вона отримує, залежить її майбутнє життя. Саме тому розв’язання даної проблеми є
актуальним і доречним.
Вплив колективу на особу кожного
учня є закономірним. Щоденне перебування учня в класі впливає на класний
колектив так само як і клас (свідомо чи
несвідомо) впливає на нього. Теорія організації виховного колективу
розглядалась у працях відомих педагогів-новаторів. Відповідно до розробленої А.С.
Макаренком теорії виховуючого колективу "Колектив – це соціальний живий
організм, який має органи, повноваження, відповідальність, співвідношення
частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає , то немає і колективу, а є
просто юрба або зборище" [ 3 ]. Згодом ця концепція сформувалася у
дослідженнях педагогів 60-70-х років В.Сухомлинського,
Т.Коннікової, Л.Новікової, В.Караковського, В.Коротова, як теорія
стадій розвитку дитячого колективу, яка є дороговказом для керівника-педагога,
що орієнтує його на тривалу перспективу роботи з учнями від 5-6 класу до випуску. Беззаперечний
інтерес для педагогічної науки і практики
становить методика колективних творчих справ І.Іванова, що охоплює основні
сторони життєдіяльності учнівського колективу, розкриває методику їх
організації, виявлені умови залучення кожної дитини
суспільно-корисні справи. У
процесі співпраці
тісно поєднується розвиток різних якостей дитини: пізнавально-світоглядних,
емоційно-вольових, творчодієвих. Важливим для кожної дитини видається
набуття нового, застосування раніше набутого досвіду, обмін досвідом [2].
Метою моєї
діяльності є формування міцного класного колективу та створення умов для саморозвитку
та самореалізації кожного індивідууму в колективі.
Для згуртування
дітей я використовую такі технології виховання:
-
проектна
технологія;
-
технологія
колективної творчої справи;
-
технологія
створення "ситуації успіху";
-
інформаційно-комунікаційні
технології.
Діяльність класного
керівника творча, не терпить обмежень жорсткими рамками. Можна вести мову лише
про різноманітність форм виховної роботи. З погляду рівня спілкування відповідно
до конкретної ситуації я обираю ту чи іншу форму: індивідуальну, групову,
фронтальну. З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на
школярів я застосовую словесні форми роботи (збори, бесіди, диспути,
конференції, зустрічі.); практичні форми (походи, екскурсії, спартакіади,
олімпіади, конкурси, суспільно корисна праця та ін.); наочні форми (виставки, стіннівки.).
Всі форми виховної роботи взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є
види роботи, в яких використовуються і словесні, і практичні, і наочні, тобто відбувається
діалектична інтеграція. Зразком такої інтеграції є, наприклад, колективні
творчі справи.
Ефективним у виховному процесі є
застосування різноманітних прийомів: вправа "Мікрофон",
"Асоціативна розминка", "Рольова гра", "Власна думка",
"Мій образ", "Мозковий штурм", "Коло ідей", "Навчаючи вчуся"
…
В якості засобів впливу в роботі з дітьми
використовую: "прохання" замість наказу, "пораду" замість
рішення, "довірливу бесіду" замість допиту, роблю акцент на "перевагах"
дитини замість критики, обговорюю проблеми "на рівних". Усі впливи
дають можливість учням стати більш впевненими, самостійними,
відповідальними,оригінальними в починанні справ, висловленні власних суджень,
передбачати наслідки своїх дій, відчувати себе захищеними, усвідомлювати те, що класний керівник завжди поруч і готовий
прийти на допомогу.
Свою діяльність
по формуванню класного колективу я умовно розбила на кілька стадій, які
взаємопов'язані між собою. Це:
I.
Вивчення класу, постановка цілей і завдань виховної роботи.
II. Організація
класного самоврядування, створення класних традицій, встановлення правильних
взаємин із загальношкільним колективом.
III.
Встановлення сприятливого психологічного мікроклімату в класі.
На першій стадії
формування класного колективу, коли діти вперше перейшли в середню ланку, для заохочення
дружби дітей, запобігання загострення в їхніх стосунках, я провела в класі різні види досліджень:
анкетування, тестування, довірчі бесіди. Були складені характеристики на дітей
ними самими, батьками та мною. Все це в комплексі дозволило мені скласти портрет
кожного з учнів і загальну уяву про колектив.
Друге, що я
зробила на шляху по формуванню класного колективу, - це провела роботу з
організації класного самоврядування. Обов'язки були чітко розподілені. Сектор "Знання"
відповідає за ведення щоденників, своєчасний запис домашніх завдань. "Спортивно-масова
робота" - за організацію всіх спортивно-оздоровчих заходів. Члени сектору "Порядок"
відповідали за організацію чергування по школі і в класі. "Екологія і
охорона довкілля" - за організацію суботників та прибирання шкільної
ділянки. Сектор "Культурно-масова і просвітницька робота" відповідає
за оформлення класного куточка, випуски стінгазет, за проведення розважальних
та культурно-масових заходів. Діє сектор "Захисту прав і гідності учнів".
Всі учні класу охоплені дорученнями з урахуванням їх інтересів, а це сприяє
розвитку активності, ініціативи і діловитості.
Наступним кроком у формуванні колективу стала робота, яка
привела дітей до думки, що клас - це їх другий дім, де затишок, тепло,
взаєморозуміння залежать від них самих.
На третій стадії
формування класного колективу основним завданням є становлення сприятливого
психологічного мікроклімату в класі. Кожна дитина повинна знайти своє місце в
класному колективі і реалізувати себе в різних позакласних заходах. Одна з форм
активної взаємодії учнів у позакласній діяльності - класна година. На класних
годинах мої учні вчаться співпрацювати, міркувати, рефлексувати свої почуття.
Для реалізації завдань виховної роботи
класу були вибрані і теми класних годин: "Вчимося співпрацювати", "Етикет
на кожен день", "Взаємовідносини між учнями в класі", "Його величність Конфлікт", "Моє місце в класному колективі", "Ми
творці власного життя". Я вважаю, що необхідно відслідковувати розвиток
взаємовідносин дітей у процесі обговорення питань, що містяться у вибраних
темах на класних годинах, їх роботу над завданнями. Це прекрасна можливість
побачити статус кожного в класі і оптимізувати взаємодію вихованців один з
одним.
Сьогодні
учням 7 класу властиві усі ознаки
згуртованого колективу:
а) наявність мети, яка має значення
для усіх його членів (здобування знань, набуття вмінь і навичок, оволодіння
основами культури);
б) щоденна спільна діяльність учнів,
спрямована на її досягнення (діти збагачують один одного своїми знаннями,
вміннями, демонструють свою поведінку, а, значить, збагачують і роблять більш
досконалим свій колектив. Ця діяльність має бути постійною, систематичною,
інакше вона відійде на другий план, з’являться інші пріоритети).
в) наявність органів самоврядування
(кожен учень несе певну відповідальність за покладене на нього доручення, але
доручення має виконувати таке, яке б відповідало рівню сформованості знань,
умінь і навичок);
г) встановлення певних психологічних
стосунків між членами колективу (дружба, довіра – це ті стосунки, що виникають
не на пустому місці, а в результаті якихось спільних дій, переживань за успіх
добровільно, а не під примусом. У
колективних справах не повинно, на мій погляд, бути учасників-домінантів,
головною умовою має бути рівність. Я виконую роль координатора).
Проведена робота
з дітьми дала свої результати. Клас є активним учасником усіх шкільних заходів.
Школярі відвідують гуртки "Туризм", хореографічний, декоративно-прикладного
та ужиткового мистецтва. Діти є призерами шкільних конкурсів, спортивних
змагань.
"Діти, як
квіти. Доторкнись до кожної із них – і вона задзвенить, і розсиплеться аромат,
не схожий один на одного" (В.О.Сухомлинський) [6]. Ініціатива, творча
позиція особистості, зростання самостійності та самоуправління моїх учнів,
ціннісний зміст їх спільної діяльності є індикаторами виховного потенціалу
класного колективу та результативності моєї діяльності як класного керівника.
Саме до цих найвищих показників я прагну у своїй роботі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Дяченко Н. І. Сучасні виховні
технології в системі роботи класного керівника // Класному керівнику. Усе
для роботи. – №1 (13).
- Иванов И.П. Энциклопедия
коллективных творческих дел [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kommunarstvo.ru/biblioteka/bibivaent.html
- Макаренко А.С.-Твори: В 7 т. — К., 1954. — Т.5 —
С. 137.
4. Педагогический
энциклопедический словарь / Гл. ред. Б.М.Бим-Бад; Ред.кол.: М.М.Безруких,
В.А.Болотов, Л.С.Глебова и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, 2002. –
С.122-123.
- Ситнікова Г. О., Синцова О. М.
Формування успішної особистості // Класному керівнику. Усе для роботи.
– № 5 (17).
- Сухомлинський В.О. Шлях до серця
дитини. – К., 1983.- С.89.
- Таран В. Колективізм у системі
комуністичного виховання / В. Таран. – Харків: "Радянська школа",
1933. – 56 с.
ОПИС
ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ
На
сучасному етапі становлення Української держави за умови складного політичного і
соціально-економічного її стану особливо відчутний негативний вплив на сучасну
школу таких суспільних явищ, як
посилення аморальності,
злочинності, зубожіння та інше, що призводить до знецінення освіти, падіння
авторитету учителя, росту агресивності, жорстокості, підлітків. Аналіз цих
деструктивних процесів у сучасному суспільстві дозволяє зробити висновок, що є
небезпека виростити бездуховне покоління, не "обтяжене" інтелігентністю,
порядністю, яке зневажливо ставиться до культурних та загальнолюдських
цінностей, не прагне до здорового способу життя. Тому державна стратегія
виховної політики України полягає в
тому, щоб в першу чергу "формувати громадянина, патріота" [8],
далі "інтелектуально розвинену,
духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам,
вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ" [8].
Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді доповнює, що на
даний момент в Україні "національно-патріотичне виховання дітей та молоді
має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо
розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські
традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та
навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства,
сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту
Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України [13].
Метою моєї виховної діяльності
є створення умов для саморозвитку та самореалізації кожної дитини, розвиток властивих
кожній дитині природних здібностей, засвоєння нею елементів культури,
соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси
особистості - громадянина України.
Завдання
виховної роботи:
1. Виховання
моральної культури учнів.
2. Формування
активної громадянської та патріотичної позиції через систему соціальних акцій,
конкурсів, проектів.
3. Формування мотивації
до здорового способу життя.
4. Розвиток
учнівського самоврядування як чинника успішної соціалізації учнів.
Вже
в шкільному віці слід орієнтувати учнів на оволодіння способами спілкування з
людьми, на створення моральної атмосфери колективу. Допомогти дитині в цьому,
навчити його жити в колективі може і повинен, насамперед, класний керівник. Я,
як класний керівник, у своїй роботі по організації позакласної діяльності учнів
спираюся на наступні принципи:
- відкритість;
- спільне
планування (класний керівник + учні + батьки);
- привабливість
майбутньої справи - захопити учнів кінцевим результатом;
- діяльність -
активна участь у заходах всіх рівнів;
- свобода вибору
- враховується думка учнів і батьків у виборі завдання в позакласному заході;
- зворотний
зв'язок - обговорення кожного позакласного заходу (рефлексія);
- співтворчість
(співпраця + творчість) - право вибору партнера по виконуваній справі;
- успішність -
відзначати реальний успіх виконаної справи.
Чотири ключових компетенцій, які формую
на основі міжпредметних і мережевих зв’язків:
- патріотизм;
- інтелект;
- соціалізація;
- комунікативність.
Для успішного
розвитку виховної системи класу я виділила чотири етапи:
Перший етап -
етап проектування системи 5 клас;
Другий етап -
етап становлення системи 6-7 клас;
Третій етап -
етап стабільного функціонування системи 8-9 клас;
Четвертий етап -
етап узагальнення результатів і оновлення системи 10-11 клас.
Конкретизованою ціллю є проблема, над якою я
працюю: "Особливості формування класного колективу". Для
дитини шкільного віку найважливішою
та найвпливовішою соціальною спільнотою є класний колектив. Від
того, яким він буде, залежить те, якими особистостями зростатимуть його члени.
Класний колектив як соціальна спільність об'єднує дітей спільною метою,
загальною діяльністю і переживаннями. А. С. Макаренко наголошував: "Колектив
— це соціальний живий організм, який має органи, повноваження,
відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього
немає, то немає і колективу, а є просто юрба або зборище" [6].
У колективі
дитина входить у широку систему стосунків. Діти взаємодіють на інформаційному,
діяльнісному та емоціональному рівнях. Зважаючи на це, я виробила механізм
формування класного колективу як соціальної системи на засадах громадянського
виховання.
К.
Д. Ушинський, визначаючи цілі виховання, писав, що наука не може підходити до
визначення цілей умоглядно, поза реальним життям: межі виховання вже дані в
умовах душевної та тілесної природи людини і в умовах світу, в якому людині
призначено жити [14].
Глибоко починаєш розуміти значення твердження великого педагога саме тоді, коли
розглядаєш виховання людини як процес становлення його особистісних цінностей.
Саме аксіологічні основи виховання стають пріоритетом сучасного
педагога-вихователя в його професійній самореалізації. І саме через систему
цінностей педагог-вихователь реалізує індивідуально-професійну педагогічну
позицію, здійснює виховання дитини на
основі ціннісного підходу. Тому для досягнення найкращих результатів намагаюсь виховувати
в дитині:
а) ціннісне
ставлення до себе:
- завдяки
вихованню колективізму, допомагаю у створенні неповторного особистісного образу
"Я";
- вселяю віру в
те, що особистість є господарем свого життя, налаштовую на позитивне ставлення
до себе, інших людей, до життєвих перспектив, даю установку на успіх;
- виховую
турботливе ставлення до безпеки власної життєдіяльності,; формую бажання та
потреби вести здоровий спосіб життя; вміння оцінювати свою зовнішність,
тілобудову, поставу; акцентую увагу на необхідності дотримання особистої
гігієни;
-
виховую вольові риси: вимогливість, відповідальність, рішучість, організованість,
самокритичність, самовладання в екстремальних та конфліктних ситуаціях, потребу
постійно самовдосконалюватися;
-
формую прагнення "бути у взаєминах" - спілкуватися, без чого
неможливий психічний розвиток особистості. З цією метою було проведено такі заходи:
круглий стіл "Безпека руху – запорука збереження життя і здоров’я", колективна
творча справа "Ми – творці власного життя", тренінг "Іскра
маленька, та лихо від неї велике", бесіда "Безпека в Інтернеті".
б) ціннісне
ставлення до родини та друзів, до людей:
- виховую
повагу до батьків, роду, готовність
здійснювати вчинки поваги, шанування, вдячності; необхідність добродійності у відношенні до
рідних, знайомих людей, що є проявом доброзичливості у міжособистісних
стосунках рідних;
- сприяю
шануванню історії свого роду, прагненню до засвоєння традицій роду;
- розвиваю
почуття честі, здатність співпереживати людям, готовність до здійснення вчинку-відданості,
коли, дбаючи про благополуччя іншої людини, переживаєш радість, проявляєш
люб’язність;
- сприяю
становленню щирих відносин у стосунках з друзями, приятелями.
З цього напрямку
були проведені такі виховні справи, як тренінг "Взаємовідносини між учнями
у класі", подорож "Моя вулиця носить ім’я героя" (додається),
"Щедрий та казковий вечір на порозі", "Шануйте старість",
"На паралельних дорогах прав та обов’язків", "Вчимося
співпрацювати", "Етикет на
кожен день", "Його величність Конфлікт"
в) ціннісне
ставлення до природи:
- формую уявлення
про взаємозв’язок і розвиток компонентів природи, практичні навички ощадливого
використання природних ресурсів;
- виховую
інтерес до пізнання природи, гуманне поводження з тваринами, добродійне
ставлення до природи, здатність проникнути у переживання живої істоти;
-
виявляю естетичні та моральні почуття у ставленні до природи. Цікаво і
змістовно були проведені заходи "Дивосвіт природи", "Екологічна конфенція".
г) ціннісне
ставлення до мистецтва:
- формую інтерес
до сприйняття мистецтва;
- виховую
естетичні почуття, переживання, пов’язані із сприйманням мистецтва;
- сприяю
виявленню оцінки та власного ставлення до мистецтва та засобів його виразності;
- навчаю адекватно
сприймати художні твори, співпереживати вчинкам героїв творів.
Сподобалися
учням гра "Книжковий калейдоскоп" та конференція "Історія
виникнення олімпійських ігор".
д) ціннісне
ставлення до праці;
- допомагаю
усвідомити значущість праці в житті, відчути потребу в продуктивній
добротворчій діяльності;
- виховую повагу
до своєї праці та праці інших, відповідальність за результати праці,
вимогливість до себе, обов’язковість, охайність, бережливість,
дисциплінованість;
- формую вміння співпрацювати
з іншими, діяти в нестандартних ситуаціях на моральних засадах;
- ознайомлюю
вихованців з різними видами праці, світом професій та якостями особистості,
потрібними сучасному працівникові.
Даний напрям
реалізується через організацію прибирання класу, шкільної території, трудових
десантів. Також були проведені такі виховні справи, як година спілкування "Хліб усьому голова",
колективна творча справа "Хвилина плюс хвилина – збігає вмить година".
е) ціннісне
ставлення до суспільства і держави:
- виховую повагу
до Законів України та державних символів, бойових і трудових традицій країни, свідоме
ставлення до надбань народу, патріотичні почуття,
- формую моральні
якості, правову культуру;
- сприяю вихованню
моральної поведінки: взаємодопомоги, безкорисливості, доброчинності,
добродіяння, оволодіння елементарними уміннями та навичками підтримки та
збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирного розв’язування
конфліктів; прищепленню здатності враховувати думку товаришів, інших людей. Даний напрям реалізується за допомогою
проведених справ: проекту "Козацькому роду нема переводу",
колективної творчої справи "Історія збройних сил України", круглого
столу "На Андрія дівицям надія", віртуальної подорожі "Ми
українці, ми за мир".
В процесі своєї
роботи я здійснюю системно-творчий
підхід до побудови виховного процесу, ціннісне забезпечення процесу виховання,
інтеграцію виховних впливів у системі особистісно-зорієнтованої виховної роботи
з школярами, конкретизацію цілей. У широкому сенсі ефективність педагогічного процесу
визначається ступенем досягнення поставлених перед ним цілей. Обов’язковою
умовою виховного процесу є організація учнівського самоврядування в класі, що
сприяє становленню учнів як особистостей, створює умови для розвитку їх
здібностей, талантів. Як класний керівник я спрямовую роботу органів самоврядування,
здійснюю контроль за самообслуговуванням в класі.
Орієнтири
виховання передбачають залучення учнів до різних форм (індивідуальних, групових, колективних,
масових) творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема:
пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної,
пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються
у години дозвілля, тобто у позакласний час.
Для реалізації
мети і завдань класного колективу я запроваджую такі технології виховання;
- проектна
технологія;
- технологія
колективної творчої справи;
- технологія
створення "ситуації успіху";
- інформаційно-комунікаційні
технології.
В процесі виховання були спеціально
організовані позакласні, позаурочні виховні заходи, Інтегровані виховні заходи
в ході щоденних уроків, диспути, бесіди за круглим столом, спортивні змагання,
свята, концерти самодіяльності. Систематично ведеться робота з батьками та
громадськістю: чотири рази на рік проводяться тематичні батьківські збори, на
класні години запрошуються соціальні працівники, представники органів міліції,
працівники лікарської амбулаторії із роз’яснювальними бесідами.
Діяльність класного керівника
творча, не терпить обмежень жорсткими рамками. Можна вести мову лише про різноманітність
форм виховної роботи. З погляду рівня спілкування відповідно до конкретної ситуації я обираю ту чи іншу форму: індивідуальну, групову,
фронтальну. З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на
школярів я застосовую словесні форми (збори, бесіди, диспути, конференції,
зустрічі.); практичні форми (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади,
конкурси, суспільно корисна праця та ін.); наочні форми (виставки, стіннівки.).
Всі форми
виховної роботи взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види
роботи, в яких використовуються і словесні, і практичні, і наочні форми, тобто
відбувається діалектична інтеграція. Зразком такої інтеграції є, наприклад,
колективні творчі справи.
Ефективним у виховному процесі є застосування
різноманітних прийомів: вправа "Мікрофон", "Асоціативна
розминка", "Рольова гра", "Власна думка", "Мій
образ", "Мозковий штурм", групові та парні
- "Коло ідей", "Навчаючи вчуся".
В якості засобів впливу в роботі з дітьми
використовую: "прохання" замість наказу, "порада" замість
рішення, "довірча бесіда" замість допиту, "акцент на
достоїнствах" замість критики, "відкрита симпатія" замість ярлика,
"стати на позицію вихованця" замість моралі, "обговорення на
рівних", не відходячи від вирішення проблем дитини, "покладання
повноважень" замість гіперопіки, "проекція результату" замість
погроз, "власний приклад". Усі вони дають можливість учням стати
більш впевненими, самостійними, відповідальними,оригінальними в починанні
справ, висловленні власних суджень, передбачати наслідки своїх дій, відчувати
себе захищеними, усвідомлювати те, що
класний керівник завжди поруч і готовий прийти на допомогу.
Свою діяльність
по формуванню класного колективу я умовно розбила на кілька стадій, які
взаємопов'язані між собою.
Стадії
формування класного колективу:
I. Вивчення
класу, постановка цілей і завдань виховної роботи.
II. Організація
класного самоврядування, створення класних традицій, встановлення правильних
взаємин із загальношкільним колективом.
III.
Встановлення сприятливого психологічного мікроклімату в класі.
У 2013
навчальному році я вперше взяла класне керівництво. І головними питаннями були
для мене такі: "Чи складеться наша нова шкільна родина, чи згуртуємось ми,
чи буде нам затишно і добре разом?". І ось на мене дивляться широко
розкриті очі восьми дітей на першій
виховній годині (до початку навчального
року). Для мене вони були дітьми із
знайомими мені прізвищами та іменами, але із абсолютно невідомими характерами,
бажаннями, вподобаннями, планами, надіями і мріями - фактично зовсім
незнайомі мені діти. Перш за все, я
постаралася визначити, які ж вони кожен
окремо, і як я зможу зібрати їх в єдиний класний "кулачок". Мені дуже
хотілося, щоб вони розкрилися переді мною, щоб у цьому допомогли батьки. Але
головним питанням для мене залишалось одне: "Як зробити так, щоб ми
зрозуміли один одного?". На самому початку роботи з дітьми, коли
п’ятикласники прийшли до мене, я знала про них з розповідей вчителя початкових
класів і за своїми спостереженнями за дітьми в навчальній та позакласній
діяльності. Щоб дізнатися їх краще, я провела кілька тестувань (вивчення
самооцінки, діти створювали аплікацію квітки бажань, в яких проявили схильність
до певних професій, а відповідно і до предметів), провела анкетування, як дітей
так і їх батьків. Був складений психологічний портрет не тільки кожного учня,
але і всього класу; проаналізовано
документацію, наявну на кожну дитину (особова справа, успішність,
характеристика), проведено акти обстеження житлово-побутових умов місць
проживання, визначено мікроклімат в сім’ях.
Діагностика
показала, що колектив вже почав формуватись,
та все ж хлопців та дівчат в школі поки об'єднує лише формальність
загального класу. Дівчата (їх троє) бажали зайняти лідерські позиції,
керувати хлопцями. Ті, у свою чергу, не
бажали ставати "підкаблучниками" і щодуху опирались усякій
справі, що пропонували дівчата, навіть добрій і корисній. В разі чийогось
промаху діти летіли скаржитись на тих,
хто зробив шкоду. Двоє хлопців, які мали високий рівень знань, попри
дружні стосунки між собою, постійно конкурували на уроках, здіймаючи шум та
суперечки під час опитування, дисципліна при цьому порушувалась. Іншим учням
було складно себе проявити. Також були виявлені труднощі у навчанні в двох
хлопців та однієї дівчинки класу, які вони відчували зважаючи на різні причин
(інтелектуальні здібності, мотивація до навчання, відсутність належного
контролю з боку батьків). Тому першою найважливішою метою стало створення
колективу. А це процес важкий і тривалий, вимагає не тільки терпіння, але і
вигадки. В період формування колективу проведено родинний вогник "Давайте
ближче познайомимося", конкурс на краще генеалогічне дерево "Роде мій",
виставка малюнків "У мені є все!", година спілкування "Символи
моєї України". Все це в комплексі дозволило мені скласти портрет кожного з
учнів і загальну уяву про колектив.
Друге, що я
зробила на шляху по формуванню класного колективу, - це провела роботу з
організації класного самоврядування. Обов'язки були чітко розподілені. Сектор "Знання"
відповідає за ведення щоденників, своєчасний запис домашніх завдань. "Спортивно-масова
робота" - за організацію всіх спортивно-оздоровчих заходів. "Порядок"
- за організацію чергування по школі і в класі. "Екологія і охорона
довкілля" - за організацію суботників та прибирання шкільної ділянки.
Сектор "Культурно-масова і просвітницька робота" відповідає за
оформлення класного куточка, випуски стінгазет, за проведення розважальних та
культурно-масових заходів. Діє сектор "Захисту прав і гідності учнів".
Всі учні класу охоплені дорученнями з урахуванням їх інтересів, а це сприяє
розвитку активності, ініціативи і діловитості.
Наступним
кроком у формуванні колективу стала
робота, яка привела дітей до думки, що клас - це їх другий дім, де затишок,
тепло, взаєморозуміння залежать від них самих.
На третій стадії
формування класного колективу основним завданням є встановлення сприятливого
психологічного мікроклімату в класі. Кожна дитина повинна знайти своє місце в
класному колективі і реалізувати себе в різних позакласних заходах. Одна з форм
активної взаємодії учнів у позакласній діяльності - класна година. На класних
годинах мої учні вчаться співпрацювати, міркувати, рефлексувати свої почуття.
Для реалізації завдань виховної роботи
класу були вибрані і теми класних годин: "Вчимося співпрацювати"; "Етикет на кожен день"; "Взаємовідносини
між учнями в класі"; "Його
величність Конфлікт; "Моє місце в
класному колективі"; "Ми
творці власного життя". Я вважаю, що необхідно відслідковувати розвиток
взаємовідносин дітей у процесі обговорення питань, що містяться у вибраних
темах на класних годинах, їх роботу над завданнями. Це прекрасна можливість
побачити статус кожного в класі і оптимізувати взаємодію вихованців один з
одним. Спланувати
і визначити тематику і форми проведення годин спілкування мені допомагає
опитувальник "Мої ідеї, пропозиції щодо проведення виховних справ у класі",
який проводжу з учнями наприкінці
навчального року.
Діагностико-результативний компонент дозволяє
більш достовірно і точно оцінювати результати виховної роботи класу; виявляти
слабкі місця і коригувати виховний процес.
При доборі необхідних діагностико-корекційних
методик обов'язково враховую вікові, індивідуальні особливості та
психофізіологічні можливості конкретної дитини, які порівнюю з фоном класного
колективу і лише після цього визначаю шляхи подальшого виховного впливу на
учня. Суворої необхідності дотримання будь-якої послідовності використання
діагностичних методик немає. Тому застосовую виховні прийоми поступово, крок за
кроком — від простих методів обстеження до складних.
У практиці виховної роботи з класним
колективом для вивчення особистості учня використовую методику "Закінчи
речення" (додаток № 2 ), "соціальний статус класу" (додаток № 3),
методику ДДО (диференціально- діагностичний опитувальник), (додаток № 4). З
метою заохочення учнів до здійснення самооцінки власних якостей особистості, усвідомлення
їх значення використовую методики "Дослідження самооцінки учнів" (Додаток
№ 5) "Виявлення інтересів в учнів" (додаток 6), "Оцінювання
самовпевненості" (додаток 7). На
певному етапі діагностичної роботи з учнями використовую поради та пам’ятки з самовиховання, самоосвіти. Свої спостереження,
міркування записую у спеціальний зошит "Психолого-педагогічних
спостережень за учнями". Опрацювавши анкети і різні методики,
запропоновані практичним психологом, я добре знаю інтереси кожного учня. За
допомогою анкет збираю відомості про дітей та їх батьків, визначаю соціальний
статус учня і стан здоров’я кожної дитини, також дізнаюся про нахили і
уподобання. Це допомагає мені під час вибору тем для класних годин та надає
можливість варіювати участь кожної дитини в обговореннях, диспутах, уроках
мужності та чуйності та інших формах виховної роботи. Важливо виявити інтереси
учнів класу, з’ясувати, наскільки вони різноманітні, чи об’єднують вони дітей,
чи, навпаки, роз’єднують на безліч груп; як ставляться діти до інтересів своїх
товаришів, що можуть бути спільними й об’єднувати весь клас. Знаючи особливості
учнів, їх інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти цілеспрямований і
дієвий план виховної роботи з класом. Під час планування виховної роботи я
враховую ступінь зайнятості дітей навчанням та іншими суспільно корисними
справами, рівень їх досвіду та організаційних навичок. Адже вивчити чим живе
учень, які його інтереси й нахили, особливості волі й риси характеру - це
означає знайти правильний шлях до серця, використати найдоцільніші методи
педагогічного впливу. Іноді легше десять раз зробити все самому, ніж доручити
дітям. Але всім відомо, що потужний виховний ефект приносять лише ті справи,
організаторами і виконавцями яких є діти. Використовую і різні діагностичні
матеріали, пам’ятки для роботи з
батьками (додатки 8-13).
Створена мною
виховна система класного колективу сприяє вихованню молодої генерації на
принципах загальнолюдської моралі, соціально активної особистості та формуванню
національних рис характеру, толерантної та творчої особистості. Мої вихованці
мають можливість зрозуміти необхідність гармонійного співіснування людини та
природи, відповідального ставлення до неї; набувають навичок техніки безпеки;
розвивають художньо-естетичні смаки, емоції, почуття та культуру мислення і
поведінки; усвідомлюють правила взаємодії людей у колективі, суспільстві та
безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших
національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій.
Дана
система виховання довела свою спроможність на практиці. Учні стали більш
згуртованими, завзятими. Зросла зацікавленість у різноманітних конкурсах та
змаганнях. Школярі посідають не останнє місце у рейтингу школи популярності і
досконалості в різних номінаціях. Займають призові місця у змаганнях на першість
школи: "Олімпійський урок", "Футзал", "Козацькі забави",
військово-патріотична гра "Сокіл" ("Джура"), "Туризм".
Семикласники активні учасники
позакласних заходів - ярмарок, екологічних акцій по збору макулатури, зібрані
кошти з яких вони витрачають на проведення дозвілля та на дрібні потреби школи.
Вони успішно діють в сьогоденні, і, я впевнена, доб'ються успіхів у
майбутньому. Я думаю, що з них обов’язково виростуть істинні громадяни нашої
країни, достойні члени українського суспільства, які будуть гідними звання
Людини, Громадянина, Патріота.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Духаніна Н.М. Умови ефективності та
якості навчально-виховного процесу[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://modernconf.fl.kpi.ua/uk/node/138
- Дяченко Н. І. Сучасні виховні
технології в системі роботи класного керівника // Класному керівнику. Усе
для роботи. – №1 (13).
- Иванов И.П. Энциклопедия
коллективных творческих дел [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kommunarstvo.ru/biblioteka/bibivaent.html
- Ковальчук В.А. Виховні системи
загальноосвітньої школи: сутність, структура, функціонування[Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/1122/1/05kvassf.pdf
5. Концепція
національно-патріотичного виховання дітей і молоді: наказ Міністерства освіти і
науки України від 16 червня 2015 року № 641 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154/
- Макаренко А.С. – Твори: В 7 т. – К., 1954. – Т.5 –
С. 137.
7. Національна стратегія розвитку освіти
в Україні на період до 2021 року: указ Президента України від 25 червня 2013
року № 344/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013/.
8.
Основні орієнтири виховання учнів 1-11
класів загальноосвітніх навчальних закладів України: наказ МОНмолодьспорт
України від 31 жовтня 2011 року № 1243 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/.
9. Педагогический
энциклопедический словарь / Гл. ред. Б.М.Бим-Бад; Ред.кол.: М.М.Безруких,
В.А.Болотов, Л.С.Глебова и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, 2002. –
С.122-123.
- Ситнікова Г. О., Синцова О. М.
Формування успішної особистості // Класному керівнику. Усе для роботи.
– № 5 (17).
11.
Сорока Г.І. Сучасні
виховні системи та технології: навчально-методичний посібник для керівників
шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів ІПО. – Харків, 2002.
– 128 с.
12.
Стратегія
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки: указ
Президента України №580/2015[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/5802015-19494
- Сухомлинський В.О. Шлях до серця
дитини. – К., 1983.- С.89.
- Таран В. Колективізм у системі
комуністичного виховання / В. Таран. – Харків: "Радянська школа",
1933. – 56 с.
15.
Ушинський К.Д. Вибрані
педагогічні твори: в 2-х т. – К. : Рад. школа, 1983.
Немає коментарів:
Дописати коментар